В анексованому Криму з'являються нові тенденції тиску на кримських в'язнів, яких правозахисники вважають політичними в'язнями. Про це повідомив Кримськотатарський ресурсний центр. За даними організації, останнім часом усе частіше до фізичного тиску на кримчан, утримуваних в місцях несвободи, додається ще й психологічний. Кого і за що затримали в Криму за пів року? Як ставляться до заарештованих кримчан у місцях, де їх утримують? Як пов'язані звинувачення з реальними настроями щодо окупаційної влади на півострові?
Про це ведуча Олена Бадюк поговорила з головою правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендером Барієвим і головою Кримської правозахисної групи Ольгою Скрипник.
Кримськотатарський ресурсний центр представив аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за перше півріччя 2025 року.
За даними організації, за цей період зафіксували 23 обшуки, 65 затримань і 79 випадків допитів, опитувань і так званих «бесід». Загальна кількість арештів за перше півріччя цього року – 101. Більша частина переслідувань з боку російських силовиків припадає на представників корінного кримськотатарського народу. Така практика набула на півострові системного характеру, стверджують правозахисники.
У дослідженні міститься інформація про допити, неналежні умови утримання в СІЗО і в'язницях, про порушення прав політв'язнів, незаконні військові навчання в анексованому Криму, пропаганду, порушення релігійних прав і екосистеми півострова.
«Старі та нові репресії»
Статистика за півріччя демонструє збереження колишніх і появу нових видів репресій, зазначає голова Кримськотатарського ресурсного центру Екендер Барієв. На першому місці за кількістю звинувачень – державна зрада (24 випадки), потім – дискредитація російської армії (15 випадків) і переслідування у справі Хізб ут-Тахрір.
«Коли ми говоримо про Хізб ут-Тахрір, то дійсно за цей період відбувається 5-7-8 затримань, тобто ми бачимо, що їхня (російських силовиків) системна політика триває», – сказав Ескендер Барієв.
Однією з нових тенденцій він називає «приховані» затримання, коли людину викрадають, і протягом довгого часу рідні не знають, де вона перебуває і в чому її звинувачують.
«Ми дізналися про 8 таких випадків, але вже про 2 з них ми знаємо, що люди перебувають у СІЗО, але, на жаль, ми поки не знаємо, в чому їх звинувачують», – сказав Барієв.
Також правозахисник повідомив про зафіксований випадок зникнення подружжя з Севастополя. Жінку забрали після того, як вона відвела дитину до школи, а її чоловіка – з робочого місця в Алупці. Місцеперебування обох невідоме.
«Родичам не надають інформацію – висунуто звинувачення чи ні, за якими статтями – невідомо, де вони. А дитину забрала поліція зі школи, і зараз дитина досі перебуває в притулку», – повідомив Барієв.
Приниження як спосіб тиску
Правозахисники також фіксують зростання випадків застосування психологічного тиску в місцях несвободи. Барієв розповів, що кримським політв'язням підсовують фальшиві повідомлення про смерть близьких, дають психотропні речовини, провокують знущання з боку інших ув'язнених.
«Ці психотропні речовини використовуються для того, щоб потім, коли людина перебуває в такому стані, інші ув'язнені там сміялися над нею», – сказав Барієв.
Є й інші принизливі практики для створення психологічного тиску, зазначив Барієв.
«Вони роблять так, що людина йде в одній білизні або взагалі без білизни після лазні. Вони чинять так: кажуть – готуйся до етапу, збирай сумку – надрізають сумку, речі падають. Вони не дають можливості зібрати все, і людина бере те, що встигає», – додав він.
Барієв також звернув увагу на розширення практики репресій за межі Криму – особливо в окупованих частинах Херсонської та Запорізької областей.
Тільки в першому півріччі 2025 року вдалося дізнатися про 12 випадків, коли людей звинуватили у «справі батальйону Номана Челебіджихана», визнаного в Росії незаконним збройним формуванням.
«Важких» справ побільшало
З кожним роком змінюється структура звинувачень, каже Барієв. Зросла кількість справ за статтями про державну зраду, шпигунство та дискредитацію армії.
«Вони (російські силовики), скажімо, відстежують або намагаються в кожному потенційно проукраїнському громадянині побачити або державного зрадника, або шпигуна», – каже Барієв.
Він також підкреслює, що, викрадаючи або затримуючи людей, силовики іноді пропонують домовитися – звільнити когось із близьких в обмін на співпрацю. Деякі із затриманих пізніше дійсно були відпущені, що формує у населення уявлення про можливість торгу, зазначає Барієв.
«Пильні» громадяни
За даними Кримської правозахисної групи, адміністративних «справ про дискредитацію російської армії» стає все більше після березня 2022 року, коли ця стаття з'явилася в російському законодавстві. Ольга Скрипник підкреслює, що на тлі загального зростання справ посилилася роль пропагандистських груп і донощиків. Одна з найвідоміших – так званий «Крымский СМЕРШ»
«Це таке інтернет-співтовариство, яким керує російський пропагандист, який живе в Криму. І саме вони пишуть доноси на людей», – розповіла Скрипник.
На підставі таких доносів порушуються справи – в тому числі проти тих, хто публікує проукраїнські пости, висловлює підтримку Україні або просто співає українські пісні. При цьому у виявлених порушеннях про російську армію взагалі може й не йтися, зазначає правозахисниця.
«Українські пісні, наприклад. І вони теж трактують це так: є конкретні рішення так званих судів, де пишуть, що, наприклад, пісня «Ой у лузі червона калина» – це пісня так званих українських націоналістів», – сказала Скрипник.
Вона також зазначає високий відсоток жінок серед фігурантів справ за статтею про «дискредитацію російської армії» – майже половина всіх адміністративних протоколів.
За словами Скрипник, при повторному «правопорушенні» фігурантам загрожує тюремний термін.
«Це стосувалося, наприклад, одного з викладачів навчального закладу. Він був звільнений з роботи, а потім проти нього відкрили кримінальну справу», – розповіла правозахисниця.
Тотальний силовий контроль
Також, за її словами, до системи переслідування залучені всі російські силові структури. Списки «нелояльних» передаються до ФСБ, яка за необхідності може ініціювати нову справу.
«Якщо завтра ФСБ захоче сфабрикувати нову справу або когось допитати, то саме ці люди потрапляють в категорію тих, до кого точно прийде ФСБ», – сказала Скрипник.
Незважаючи на тиск, кількість справ про «дискредитацію» не зменшується. Скрипник вважає, що це свідчить про те, що на півострові зберігається проукраїнське населення.
«Навіть усвідомлюючи ризики, люди продовжують висловлювати підтримку Україні або висловлюватися проти російської війни», – зазначила вона.
Більше спротиву – більше справ
Також, на думку правозахисниці, сам факт появи і частого застосування цієї статті свідчить про визнання з боку російської влади: спротив у Криму зберігається.
«Ми бачимо, що з 2022 року стало набагато більше людей, які активно почали допомагати Україні або висловлювати свою підтримку, незважаючи на всі ризики», – сказала Скрипник.
За даними Представництва президента України в АР Крим, станом на 7 липня в Криму зафіксовано 1435 адміністративних справ про «дискредитацію армії РФ». У 1236 випадках уже винесено рішення про штраф.
